Cв≥т морських глибин

 ракен - легенда п≥дводного св≥ту

¬≥дв≥ку довкола цих тварин ходила така к≥льк≥сть найнеймов≥рн≥ших легенд ≥ розпов≥дей, що неможливо було пов≥рити в њх ≥снуванн¤. ѕроте на в≥дм≥ну в≥д багатьох казкових ≥стот г≥гантськ≥ кальмари, або кракены, ≥снують насправд≥. ¬перше кракенiв описав јр≥стотель. ¬≥н називав њх Ђвеликими тевтисамиї ≥ стверджував, що в —ередземному мор≥ вод¤тьс¤ кальмари завдовжки до 25 метр≥в. ѕерший л≥тературний опис г≥гантських кальмар≥в зробив √омер: його —цилла - не що ≥нше ¤к кракен. √есиод, описуючи горгону ћедузу, запозичив у кальмара щупальц¤ ≥ розм≥стив њх на голов≥ монстра, а пот≥м дл¤ б≥льшого ефекту перетворив ц≥ щупальц¤ на зм≥њ. Ќу ≥, звичайно, Ћернейська¤ √≥дра, ¤ку перем≥г √еракл, теж своњм походженн¤м зобов'¤зана кракену. Ќа де¤ких античних зображенн¤х, зокрема, на мармуров≥й плит≥, що збер≥гаЇтьс¤ у ¬атикан≥, можна побачити √еракла, що наносить палицею удари по невеликому кальмаров≥, в ¤кого на к≥нц¤х щупалець, - в≥с≥м зм≥њних гол≥в. «начно п≥зн≥ше м≥фи знайшли реальне вт≥ленн¤, ≥ люд¤м удалос¤ ближче познайомитис¤ з казковим чудовиськом. ” 1673 роц≥ на п≥вденному заход≥ ≤рланд≥њ на берег було викинуто дивне створенн¤ розм≥ром з кон¤ ≥ очима, Ђ¤к олов'¤н≥ тар≥лкиї. ” чудовиська був дзьоб, схожий на орлиний, лише набагато масивн≥ше. ќстанки монстра демонстрували в ƒубл≥н≥ за грош≥. ќсновоположник сучасноњ класиф≥кац≥њ тваринного св≥ту  арл Ћ≥нней в≥дн≥с кракена до класу черв'¤к≥в ≥ загону молюск≥в. ¬≥н назвав його Sepia microcosmos, що в переклад≥ з латинського означало Ђкаракатиц¤ - маленький св≥тї. “≥сн≥ше за вс≥х з г≥гантськими кальмарами пов'¤зана ≥стор≥¤ науковоњ д≥¤льност≥ французького зоолога ѕод≥ни де ћонфора. ” 1802 роц≥ в≥н опубл≥кував книгу Ђ«агальна ≥ приватна природна ≥стор≥¤ молюск≥вї, в ¤к≥й були ретельним чином з≥бран≥ вс≥ ≥стор≥њ ≥ легенди про кракенах, а дещо автор додав ≥ в≥д себе.  нига мала колосальний усп≥х. ѕроте в н≥й торкнулос¤ одна под≥¤ час≥в англофранцузской в≥йни 1782 роки. Ѕ≥л¤ берег≥в ¬ест-≥нд≥њ англ≥йц≥ уз¤ли в полон ш≥сть французьких корабл≥в, ¤к≥ ≥ в≥дправили до найближчоњ гаван≥ п≥д конвоЇм з чотирьох своњх крейсер≥в. јле до гаван≥ не д≥сталис¤ н≥ полонен≥, н≥ конвой, ѕод≥ни де ћонфор висунув верс≥ю про те, що вс≥ дес¤ть корабл≥в було потоплено г≥гантськими кальмарами. Ѕританське адм≥ралтейство обурювалос¤ наст≥льки сильно, що нав≥ть в≥дкрило широк≥й громадськост≥ де¤к≥ таЇмн≥ обставини загибел≥ суд≥в. —права зак≥нчилас¤ великим скандалом, де ћонфору довелос¤ назавжди залишити наукову кар'Їру.  р≥м того, ц¤ ≥стор≥¤ надовго поколивала в≥ру учених в ≥снуванн¤ г≥гантських кальмар≥в. ”п≥йманн¤ кракена ” листопад≥ 1861 року французький пароплав Ђјлектонї зустр≥вс¤ в мор≥ з одним з г≥гантських кальмар≥в. ћор¤ки вир≥шили захопити небачене чудовисько. ¬они нав≥ть зум≥ли загарпунювати його. јле вс≥ спроби вит¤гнути тварину на палубу провалилис¤: п≥сл¤ тригодинноњ боротьби кракен п≥шов в морськ≥ глибини, залишивши мор¤кам на пам'¤ть невелику частину свого т≥ла вагою близько 20 к≥лограм≥в. ѕроте судновому художников≥ удалос¤ замалювати монстра. ÷ей малюнок до цих п≥р збер≥гаЇтьс¤ у ‘ранцузьк≥й академ≥њ наук. ” 1873 роц≥ в мереж≥ рибак≥в з Ќьюфаундленду догодив п≥дводний г≥гант. Ћюди довго боролис¤ з монстром, але врешт≥-решт п≥дт¤гнули його до берега. ƒес¤тиметрового монстра досл≥джував –. √арвей. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ досл≥джень в≥н законсервував кальмара в баку з солоною водою, ≥ той довгий час збер≥гавс¤ в лондонському ћузењ природноњ ≥стор≥њ. п≥зн≥ше, в 1880 роц≥, в Ќов≥й «еланд≥њ був сп≥йманий монстр завдовжки 18,5 метра. ” пер≥од з 1996 по 1998 р≥к на глибинах б≥льше нап≥вк≥лометра були сп≥йман≥ три жив≥ самки г≥гантського кальмара. Ќайб≥льша з них дос¤гала в довжину 15 метр≥в ≥ важила близько 220 к≥лограм≥в! ј зовс≥м недавно, в 2004 роц≥, недалеко в≥д ‘олклендських остров≥в рибаки зловили прекрасний екземпл¤р г≥гантського кальмара завдовжки 8,62 метра.